Органічна термінологія

Агроекологія є ключовою стратегію для переходу до стійких практик сільськогосподарського виробництва.

Агроекологія – інноваційний, але не новий підхід до господарювання, що зустрічається в науковій літературі з 20-х років минулого століття, а сьогодні практикується багатьма сімейними та невеликими фермерськими господарствами.

Згідно з визначення ФАО, агроекологія – це інтегрований підхід, який одночасно застосовує екологічні та соціальні принципи до виробництва харчових продуктів та сільськогосподарських систем, що оптимізує взаємодію між рослинами, тваринами, людьми та довкіллям, беручи до уваги соціальні аспекти, необхідні для стійкої та справедливої системи харчування.

Аквакультура органічна – органічне виробництво, пов’язане із штучним розведенням, утриманням та вирощуванням об’єктів аквакультури відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Органічна аквакультура є відносно новою сферою органічного виробництва.

Враховуючи зростаючий інтерес споживачів до органічної продукції аквакультури, очікується подальше зростання кількості об’єктів аквакультури, збільшення досвіду, технічних знань та вдосконалення органічної аквакультури.

– органічне виробництво, пов’язане з утриманням та розведенням бджіл для отримання продукції тваринного походження з дотриманням вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Органічні пасіки повинні розташовуватися у такій місцевості, щоб у радіусі трьох кілометрів джерелами нектару і пилку були переважно органічні рослини та/або дикорослі рослини, ліси або рослини, що не оброблялися з використанням речовин, заборонених до використання у процесі органічного виробництва.

В органічному виробництві важливе піклування про здоров’я та годівлю бджіл, а також використання тільки природних матеріалів при будівництві вуликів.

Біорізноманіття – “біологічне різноманіття” означає різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи, серед іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони є; це поняття включає в себе різноманітність у рамках виду, між видами і різноманіття екосистем. (Конвенція ООН Про охорону біологічного різноманіття, 1992 р.).

Органічне сільське господарство захищає та покращує біорізноманіття. Зокрема, на органічних полях зберігається на 30% більше видів комах та запилювачів, на 150% більша кількість видів рослин.

– система господарювання та виробництва харчових продуктів, що поєднує в собі найкращі практики з огляду на збереження довкілля та клімату, підтримки біологічного розмаїття, збереження природних ресурсів, а також застосування високих стандартів утримання тварин та виробництва, що відповідають на зростаючі потреби споживачів у продуктах, які виготовлені з використанням речовин та процесів природного походження.

Органічне виробництво – сертифікована діяльність, пов’язана з виробництвом сільськогосподарської продукції, що провадиться із дотриманням вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Органічне виробництво включає всі стадії технологічного процесу, а саме первинне виробництво (включаючи збирання), підготовку, обробку, змішування та пов’язані з цим процедури, наповнення, пакування, переробку, відновлення та інші зміни стану продукції. Зокрема, виділяють такі галузі органічного виробництва:

• органічне рослинництво (зокрема насінництво та розсадництво);
• органічне тваринництво (зокрема птахівництво, бджільництво);
• органічне грибівництво (зокрема вирощування органічних дріжджів);
• органічна аквакультура;
• виробництво органічних морських водоростей;
• виробництво органічних харчових продуктів (зокрема органічне виноробство);
• виробництво органічних кормів;
• заготівля органічних об’єктів рослинного світу.

генетично модифікований організм, живий змінений організм (ГМО) – будь-який організм, у якому генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів переносу генів, які не відбуваються у природних умовах, а саме: рекомбінантними методами, методами, які передбачають безпосереднє введення в організм спадкового матеріалу, методами злиття клітин або методами гібридизації.

Використання ГМО в їжі та сільському господарстві сприяє одноманіттю видів, а також ставить під загрозу навколишнє середовище, здоров’я людини та тварин, права фермерів на отримання посівного матеріалу та незалежність фермерських господарств в цілому.

У процесі органічного виробництва ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ застосування будь-якого природного або не контрольованого впливу на геном сільськогосподарських рослин і тварин, промислових мікроорганізмів шляхом застосування для виробництва генетично модифікованих організмів та продуктів, що містять, складаються або вироблені із генетично модифікованих організмів.

– природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості – родючості.

Здоров’я ґрунтів є основою органічного виробництва.

Використання під час вирощування та обробки рослин методів, що оптимізують біологічну активність ґрунтів; використання ґрунтозахисних технологій вирощування рослин, що запобігають виникненню у ґрунті ерозійних чи інших деградаційних процесів; та використання добрив, меліорантів, матеріалів мікробіологічного, рослинного чи тваринного походження та інших речовин, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів є основними вимогами до органічного рослинництва.

Саме тому в органічному виробництві забороняється використання гідропонних методів виробництва.

— засоби захисту рослин, добрива, меліоранти та інокулянти, кормові матеріали та добавки, засоби для прибирання та дезінфекції, зоотехнічні засоби та інші засоби для тваринництва, технологічні добавки та матеріали для переробки та пакування тощо, що дозволені для використання в органічному виробництві відповідно до вимог стандартів.

В Україні діє приватний стандарт ТОВ «Органік Стандарт» з виробництва та обігу допоміжних продуктів для використання в органічному сільському господарстві та виробництві органічних харчових продуктів і кормів, який охоплює процес підтвердження та/або сертифікації дозволених допоміжних продуктів, які можуть використовуватися в органічному рослинництві, тваринництві, аквакультурі та переробці харчових продуктів і кормів.

Цей стандарт базується на принципах і критеріях стандартів IFOAM, регламентах ЄС, органічному стандарті Канади (COR) та Закону України “Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції”.

Відповідно до Закону України затверджено “Перелік речовин (інгредієнтів, компонентів), що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання у гранично допустимих кількостях”.