Органічна термінологія

– це органічне виробництво, пов’язане з вирощуванням культурних рослин, а також заготівлею об’єктів рослинного світу із дотриманням вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

До органічного рослинництва застосовуються вимоги, зокрема:

• застосування для захисту рослин переважно агротехнічних, біологічних, механічних і фізичних методів з урахуванням відповідних сівозмін, а також шляхом вибору відповідних видів та сортів, стійких до шкідників і хвороб;
• використання під час вирощування та обробки рослин методів, що оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин рослинам, у тому числі використання живих мікроорганізмів;
• використання ґрунтозахисних технологій вирощування рослин, що запобігають виникненню у ґрунті ерозійних чи інших деградаційних процесів;
• використання добрив, меліорантів, матеріалів мікробіологічного, рослинного чи тваринного походження та інших речовин, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів та урожайності сільськогосподарських культур, для поліпшення якості рослинницької продукції, які розщеплюються біологічно, дозволених в органічному виробництві;
• заборона використання мінеральних азотних добрив;
• використання для сівби органічного насіння та використання для посадки органічного садивного матеріалу;
• здійснення біологічного контролю за шкідниками та хворобами рослин.

Сертифікація органічного виробництва та/або обігу органічної продукції – перевірка та встановлення відповідності виробництва та/або обігу продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Сертифікація органічного виробництва та/або обігу органічної продукції здійснюється органами сертифікації відповідно до стандартів органічного виробництва.

В органічному виробництві розрізняють:

• міжнародні стандарти – це, наприклад, стандарти ЄС, затверджені відповідними Регламентами та такі, що мають власне маркування;
• національні стандарти окремих країн, до прикладу, Україна, США, Канада, Японія тощо, затверджені на рівні законодавчих актів цих країн з відповідним маркуванням;
• приватні стандарти, що можуть бути прийняті на рівні асоціацій та діяти в багатьох країнах, для прикладу, стандарти Міжнародної федерації рухів органічного сільського господарства (IFOAM); або
• приватні стандарти на рівні однієї країни, як Bio Suisse – замінюють національний стандарт та є обов’язковим в Швейцарії; або ж Bioland чи Naturland, що є додатковими стандартами в Німеччині і також мають відповідне маркування для органічних продуктів харчування.

– органічне виробництво, пов’язане з утриманням, розведенням (виробництвом) сільськогосподарських тварин (у тому числі птиці та комах) та продукції для отримання продукції тваринного походження.

Органічне законодавство визначає вимоги до походження тварин, методів їх утримання, розведення та годування, щодо профілактики хвороб та ветеринарного лікування, а також до прибирання та дезінфекції приміщень. Наприклад, законодавство вимагає гуманного ставлення до тварин, у тому числі зведення до мінімуму їхніх страждань; забезпечення тварин постійним доступом до зон на відкритому повітрі та вільним вигулом; забороняє прив’язування або ізоляцію поголів’я, крім окремих випадків та інше.

є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства.

Фермерське господарство – є однією з найпоширеніших форм підприємництва в аграрному секторі, вони займають майже 70% у структурі суб’єктів господарювання агропромислового комплексу.

Фермерські господарства та особисті селянські господарства обробляють близько 45% орних земель в Україні. Фермерські та особисті селянські господарства разом виробляють 95% картоплі, що виробляється в Україні, 85% овочів, 80% фруктів і ягід, близько 75% молока і більше 35% м’яса.

– речовина або продукт, призначені для споживання людьми або щодо яких обґрунтовано очікується, що вони будуть спожиті людиною. Харчовий продукт може бути переробленим, частково переробленим або непереробленим.

До харчових продуктів належать напої (у тому числі вода питна), жувальні гумки та будь-які інші речовини, що навмисно додані до харчового продукту під час виробництва, переробки або обробки.

Органічний харчовий продукт – це харчовий продукт, отриманий в результаті органічного виробництва. Органічні харчові продукти містять лише органічні інгредієнти сільськогосподарського походження, лише натуральні ароматизатори та смакові добавки та натуральні барвники, а умови утримання тварин в органічному виробництві наближені до природних.

Сталий розвиток — загальна концепція щодо необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.

У червні 1992 року на Саміті Планети Земля в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, понад 178 країн прийняли Порядок денний на XXI століття, комплексний план дій для побудови глобального партнерства для сталого розвитку з метою покращення життя людей і захисту навколишнього середовища. Після нього було проведено ще кілька самміттів, які передували ухваленню Цілей Сталого Розвитку (ЦСР).

На Саміті ООН зі сталого розвитку у вересні 2015 року було прийнято Порядок денний сталого розвитку на період до 2030 року, в основі якого лежать 17 Цілей Сталого Розвитку. Україна, як і інші країни-члени ООН, приєдналася до глобального процесу забезпечення сталого розвитку.

Практично всі 17 цілей пов’язані з сільським господарством, адже воно так чи інакше впливає на всі сфери життя. Водночас органічне виробництво згадується в огляді в контексті виконання трьох цілей:

• Ціль 2. Подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування і сприяння сталому розвитку сільського господарства.
• Ціль 12. Забезпечення переходу до раціональних моделей споживання і виробництва.
• Ціль 15. Захист та відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне лісокористування, боротьба з опустелюванням, припинення і повернення назад процесу деградації земель та зупинка процесу втрати біорізноманіття.

Шкідливі організми – це шкідники, збудники хвороб і бур’яни.

Шкідники – види тварин (комахи, кліщі, мікроорганізми, нематоди, гризуни), здатні заподіяти шкоду рослинам, чагарникам, деревам, продукції рослинного походження, збитки від якої економічно доцільно відвернути.

В органічному виробництві боротьба з шкідниками здійснюється із застосуванням для захисту рослин переважно агротехнічних, біологічних, механічних і фізичних методів з урахуванням відповідних сівозмін, а також шляхом вибору відповідних видів та сортів, стійких до шкідників і хвороб. Дозволяється здійснення біологічного контролю за шкідниками та хворобами рослин.

– це система аграрного виробництва, в якій не використовуються синтетичні засоби живлення та захисту рослин, а натомість активно застосовуються добрива органічного походження (компости та вермикомпости), біологічні методи контролю шкідників, сидерати в якості покривних культур у міжряддях, мульчування, механічна обробка для контролю за бур’янами.

Органічне ягідництво сприяє поглинанню вуглецю та зменшенню викидів парникових газів. Органічні ягоди містять більше вітамінів, мінералів та антиоксидантів.