Підтримати

Україна запроваджує підтримку для органіків, а ЄС робить ставку на споживачів

Поділитися новиною

Поки Україна тільки запроваджує державну підтримку для органіків, тобто органічних виробників, будує плани на збільшення площ під органічним виробництвом та все ще планує гармонізувати українське законодавства з нормами ЄС щодо захисту прав споживачів, ЄС значно підсилює роль останніх.

Як це може вплинути на Україну?

Українські виробники протягом кількох років чекають на підтримку органічного виробництва, щоб хоч трохи посилити свої конкурентні позиції як щодо традиційного виробництв, так і щодо конкурентів з країн ЄС. З 2015 року здійснюється регіональна підтримка органічних виробників у деяких областях України, першими стали Львівська та Полтавська області, де здійснюється відшкодування вартості сертифікації. А от на початку листопада ухвалено зміни до Закону «Про державну підтримку сільського господарства України», де прямо передбачено можливість державної підтримки виробників органічної сільськогосподарської продукції шляхом субсидіювання такого виробництва з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь та/або одну голову великої рогатої худоби, відшкодування часткової вартості сертифікації або часткове відшкодування витрат на придбання дозволених для використання засобів захисту рослин та добрив, насіння, садивного матеріалу та кормів. Поки закон знаходиться на підписі у Президента, але після набуття чинності саме він стане підставою для внесення відповідних пропозицій до державного бюджету на 2021 та наступні роки.

Поєднання державного та регіональних бюджетів може значно підсилити позиції органічних виробників, особливо малих та середніх підприємств. Наразі з регіональних бюджетів (в деяких областях) українські виробники можуть отримати в середньому від 500 до 1500 євро на підприємство в якості  компенсації за проведення сертифікації. В той же час їх конкуренти в ЄС отримують по кілька сотень євро компенсації за гектар. Звісно, європейські фермери також мають певні обмеження щодо компенсацій, але така підтримка здійснюється в країнах ЄС вже понад 10 років. Втім, в ЄС також відбуваються зміни.

Головна подія цієї осені – ухвалення нової сільськогосподарської політики ЄС на період 2021-2027 років, в якій з 400 млрд євро планується виділити до 30% на так звані «еко-схеми», до яких відноситься й органічне виробництво. Але ЄС не обмежується підтримкою фермерів на шляху до своєї цілі – 25% під органічним виробництвом до 2030 року, а розширює спектр діяльності.

На початку вересня Європейська Комісія оприлюднила для громадського обговорення план дій на виконання стратегій ЄС «Від ферми до виделки» та «Біорізноманіття», обговорення триває до кінця наступного тижня. Також оголошено про плани виділити 40 млн євро в 2021 році на популяризацію органічного виробництва, зокрема, на фінансування кампаній підвищення обізнаності споживачів. І саме на споживачів ЄС робить ставку щодо подальшого розвитку органічного виробництва.

Якщо подивитись статистику споживання органіки в ЄС, то на початку 2000 років споживання органічної продукції на душу населення складало близько 15 євро, а за результатами 2018 року ця цифра дорівнює 76 євро. Є країни, де споживання перевищує 200 євро на особу на рік, але є й такі, де ця цифра не перевищує 10 євро. А політика ЄС працює на випередження: минулої п’ятниці презентована новий порядок денний для споживачів (New Consumer Agenda). Таким чином, Європейська Комісія хоче розширити права споживачів, захистити їх та заохотити до активної участі у зеленій та цифровій трансформаціях.

Новий порядок денний для споживачів включає кілька аспектів:
  1. Зелена  трансформація – Комісія має на меті забезпечити доступність сталих продуктів на ринку ЄС  та інформацію про них, щоб дати покупцям можливість зробити обґрунтований вибір та убезпечити від грінвошінгу («зелене відмивання» – засіб маркетингу, що застосовує «зелений» піар та вводить в оману споживача стосовно діяльності та продукту виробника) .
  2. Цифрова трансформація – відкриває нові можливості та окреслює проблеми, радикально змінюючи поведінку споживачів.  Комісія націлена на вирішення комерційних практик в Інтернеті, які нехтують правом споживачів робити усвідомлений вибір (зловживання упередженням, прихована реклама тощо).
  3. Ефективне забезпечення прав споживачів – Комісія й надалі буде допомагати державам-членам у своєчасному впровадженні та застосуванні законодавства у сфері захисту прав споживачів.
  4. Конкретні потреби певних груп споживачів – Комісія буде звертати особливу увагу на групи споживачів, які можуть бути особливо вразливими та потребуватимуть додаткових гарантій, наприклад, дітей, людей похилого віку чи людей з обмеженими можливостями.
  5. Міжнародне співробітництво – Комісія планує розробку спільного плану дій з Китаєм у 2021 році для підвищення безпечності товарів, що продаються через Інтернет, адже у глобалізованому світі  потужної Інтернет – торгівлі співпраця з міжнародними партнерами набуває вирішального значення.

В Україні ж поки, на жаль, на державному рівні не ведеться робота щодо просування ані органічної продукції, ані взагалі щодо сталого споживання. Маємо недостатній рівень захисту прав споживачів та необізнаність споживачів про свої права. Україна взяла на себе зобов’язання в рамках Угоди про асоціацію переглянути законодавство у сфері захисту прав споживачів, але з 14 визначених завдань наразі виконано лише 3.

Катерина Шор, OrganicInfo.ua

Поділитися новиною