Наприкінці 2024 року було презентовано попередню оцінку потенціалу стратегічних планів Спільної аграрної політки щодо пом’якшення зміни клімату на період 2023-2027 рр. Оцінка була проведена на замовлення Генерального Директорату Європейської Комісії з питань сільського господарства та розвитку територій (DG AGRI) у 2024 році у 18 країнах ЄС. Ці країни сукупно обробляють 92% сільськогосподарських площ та утворюють близько 95% викидів парникових газів ЄС від сільського господарства.
Загалом викиди парникових газів у ЄС від сільськогосподарської діяльності у 2022 році склали 11% від загальних викидів парникових газів.
Результати оцінювання доводять, що перехід до органічних сільськогосподарських практик, запровадження сівозміни або диверсифікації культур, а також використання покривних культур в сільському господарстві найбільше сприяють досягненню кліматичних цілей ЄС.
Ці три сільськогосподарські практики разом можуть сприяти поглинанню вуглецю (22 млн тонн СО2-еквіваленту на рік) та скороченню викидів із ґрунту (9 млн тонн СО2-еквіваленту на рік). Загалом потенціал пом’якшення наслідків кліматичної кризи складає 78%.
Причому більше половини оціненого потенціалу, 54%, припадає на органічне сільське господарство, 22% – на стале управління лісами та 18% – на захист пасовищ.
Про переваги органічного сільського господарства для клімату та біорізноманіття.
Для пом’якшення наслідків кліматичних змін застосовують різні засоби. Зокрема, на екосхеми припадає 38% оціненого потенціалу пом’якшення, на ENVCLIM (екологічні, кліматичні та інші управлінські зобов’язання) – 30%, а на дотримання вимог GAEC (належні аграрні та екологічні практики) – 27% (зокрема, GAEC 6 – стандарт щодо використання покривних посівів і GAEC 7 – стандарт щодо сівозміни).
«Це дослідження показує, що крім захисту здоров’я фермерів, водних ресурсів і біорізноманіття завдяки скороченню використання синтетичних пестицидів, розвиток органічного землеробства також має важливе значення для зменшення викидів від сільського господарства та збільшення поглинання вуглецю в ґрунті, – зазначає заступник директора IFOAM Organics Europe Ерік Галл. – Зважаючи на численні переваги органічного сільського господарства, йому слід надати більш помітну роль у наступній САП та в баченні майбутнього розвитку сільського господарства та продовольства».
Нагадаємо, що чинна Спільна аграрна політика (САП) набула чинності 1 січня 2023 року. Вона була запроваджена з метою забезпечення стійкого майбутнього для сільського та лісового господарств, а також для досягнення цілей Європейського зеленого курсу (ЄЗК), зокрема, щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Відповідно до поточної САП, кожна країна ЄС мала виробити свій національний стратегічний план CAП, поєднуючи фінансування для підтримки доходів, розвитку сільської місцевості та ринкових заходів, враховуючи більш вагомі екологічні амбіції для досягнення цілей ЄЗК.
У першому кварталі 2025 року очікується також повна оцінка потенціалу стратегічних планів САП щодо пом’якшення зміни клімату для всіх країн-членів ЄС.
Катерина Шор, OrganicInfo.ua
За матеріалами: