Рівно два місця тому ми аналізували та прогнозували майбутнє органічного виробництва за результатами найбільшої міжнародної виставки органічних продуктів BIOFACH-2020, де були презентовані останні дослідження щодо розвитку світового ринку, вподобань споживачів тощо. Два місяці – не значний період часу в звичайних умовах, але може виявитись критичним за умов оголошеної пандемії та економічної кризи й запустити невідворотні процеси в різних галузях. Звичайно, зараз навряд чи хтось візьметься робити прогнози на далеку перспективу, але певні тенденції для органічного ринку ми можемо аналізувати.
Про глобальне
Агровиробництво та виробництво харчових продуктів залишаються найбільш стабільними секторами економіки в світі, адже їжа відноситься до базових потреб суспільства. Змінюються споживацькі вподобання та пріоритети, але базові потреби незмінні.
«Локдаун» закрив кордони не тільки для людей, але й для багатьох товарів. Ще під час BIOFACH-2020 почалось закриття ринків для певних видів органічної продукції з Китаю, адже не було інформації щодо можливості передачі вірусу через харчові продукти; на даний момент така інформація не підтверджується ані ВООЗ, ані ФАО.
Наразі головним пріоритетом міжнародних організацій та національних урядів, поряд із боротьбою з COVID-19, є продовольча безпека, на яку впливає низка факторів. Закриття кордонів між країнами та припинення регулярних перевезень, зокрема, авіа негативно впливає на ланцюги постачання, відповідно зростає вартість харчових продуктів, що призводить до підняття цін та зменшення купівельної спроможності. Високим залишається попит на зернові, але перевезення наразі ускладнені. Попит на овочі та фрукти поки знижується, також даються взнаки логістичні проблеми. Із закриттям кордонів та поверненням додому найнятих чи сезонних робітників ЄС вже відчуває брак робочої сили, що відображається на врожаї, зокрема, ранніх культур. Закриття продовольчих (відкритих) ринків позбавляє фермерів, подекуди, єдиного ринку збуту. Для України це досить відчутно, зокрема, й для органічних виробників плодоовочевої продукції, адже близько 50% від усіх роздрібних продажів в Україні здійснюються на відкритих ринках.
Про ринки
Найбільшими ринками збуту органічної продукції за результатами 2018 року є США (41 млрд євро), ЄС (Німеччина та Франція відповідно на 2 та 3 місцях з обігом 11 та 9 млрд євро) і найбільш динамічний ринок Китаю (8 млрд євро).
Експерти говорять про збільшення тренду здорового харчування в Китаї в результаті пандемії, а оскільки Китай вже пройшов пік епідемії і почав відновлення, то цілком імовірний активний розвиток органічного сегменту саме тут. США давно займають провідні позиції щодо споживання органічних продуктів, однак сьогодніскладно прогнозувати, як зміниться цей ринок, адже США перебувають в епіцентрі пандемії. Але ухвалений владою пакет заходів для стабілізації економіки має пом’якшити наслідки пандемії та дозволити швидше відновлення економіки. Про ринок ЄС, який для української органіки поки є ключовим, трохи далі.
Про споживачів
На початку введення карантинних заходів в різних країнах ми спостерігали ажіотаж в магазинах, коли люди майже хаотично скуповували харчові продукти. Така поведінка пояснюється також і тим, що багато людей в різних країнах звикли харчуватись за межами дому. Під жорсткі карантинні заходи потрапили, насамперед, заклади громадського харчування – ресторани, кафе, бари. Тому люди стали робити запаси, адже невідомо було, на скільки часу та які саме заходи будуть запроваджені. В цей період більше стали купувати органічних продуктів; для прикладу – в Німеччині за лютий-березень 2020 року продажі органічної продукції виросли на 17% в порівнянні з цим періодом 2019 року. Якщо аналізувати склад таких покупок, то як і в сегменті традиційних продуктів, виросли продажі продуктів тривалого зберігання: крупи, борошно, макаронні вироби, напівфабрикати. Підвищений попит на харчові продукти спостерігається й далі, адже багато людей готує їжу вдома. З іншого боку, такий попит створює нові можливості для розвитку як виробництв, так і закладів громадського харчування, які змушені були закритись. Є одночасно кілька тенденцій, вони спостерігаються в багатьох країнах. По-перше, через закриття кордонів та економічні збитки багато країн підтримують власних виробників. В Україні також є чимало флешмобів на підтримку національних виробників. По-друге, виробники почали пропонувати продаж продуктів он-лайн, ресторани вносять зміни в меню та пропонують готові страви чи напівфабрикати з доставкою. Багато людей стали більше перейматись власним здоров’ям та, оскільки немає інших витрат, можуть собі дозволити купувати органічні продукти. Загалом експерти відзначають, що в майбутньому може відбутись певна поляризація в суспільстві. Частина людей буде купувати дешевші продукти – якщо «міцність» запасів не витримає довгого виходу з кризи. А хтосьобиратиме більш повноцінне харчування, зокрема, органічні продукти, через зміну цінностей в результаті пандемії, – це вже можна бачити в Китаї. В Україні виробники також відзначають збільшення попиту на органічні продукти, зокрема, молочні продукти, олії, чаї.
Про можливості
Наразі можна чути багато закликів щодо переосмислення взагалі підходів до виробництва харчових продуктів, особливо продуктів тваринництва. Адже, з одного боку, походження та розповсюдження Covid-19 пов’язують з дикими тваринами та змінами зон їх існування, а з іншого, – промислове тваринництво сприяє поширенню хвороб, прикладом яких є свинячий та пташиний грип, які дуже швидко поширюються в інтенсивному господарстві. Все частіше йдеться про перехід на агроекологічні моделі агровиробництва, в тому числі й про органічне землеробство. Такі рекомендації оприлюднені минулого тижня Міжнародною групою експертів з питань сталих харчових систем (IPES-Food), про це йдеться в спеціальному звіті Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (IPCC), оприлюдненому минулого року та в інших документах міжнародних організацій.
Наприкінці 2019 року ЄС презентував Європейський зелений курс (ЄЗК). Це програма дій Європейської Комісії, в центрі якої – амбіційний план переходу до кліматично нейтральної Європи до 2050 року, яка стосується всіх секторів економіки. Основне завдання стратегії «Від ферми до виделки», що розробляється в рамках ЄЗК, є забезпечення харчової безпеки з дотриманням екологічних стандартів при виробництві харових продуктів. Схвалення стратегії відкриє додаткові можливості для імпорту української органічної продукції до ЄС.
Незабаром ми представимо огляд Європейського зеленого курсу та стратегії «Від ферми до виделки» з огляду на можливості та загрози для агропромислового комплексу України та, насамперед, органічного сектору.
Катерина Шор, OrganicInfo.ua