Які продукти слід вживати, щоб зменшити свій вуглецевий слід? Нотатки зі спеціальної сесії BIOFACH 2021
Багато дослідників стверджують, що вживання продуктів тваринного походження не є стійким, оскільки вирощування великої рогатої худоби значною мірою сприяє викидам парникових газів. Або вживання рису є кліматично небезпечним, бо вирощування рису є другим за величиною фактором, який сприяє викидам парникових газів від агровиробництва. Тож варто просто виключити такі харчові продукти із нашого раціону, щоб знизити вуглецевий слід від свого харчування? Не зовсім так. Багато що залежить від того, як вироблялася наша їжа, оскільки виробництво їжі може впливати на клімат не тільки через прямі викиди парникових газів. Треба розглядати й інші фактори, такі, наприклад, як виснаження водних ресурсів та поглинання вуглецю в процесі виробництва їжі.
Взагалі, органічне виробництво є більш дружнім до клімату – через менший рівень використання води та відсутність хімічних речовин.
Однак існує низка факторів, які можуть змінювати його фактичний вуглецевий слід. Стійкість і вуглецевий слід від джерел поживних речовин для виробництва (якщо використовуються речовини із нестійких джерел, наприклад, тваринного походження) та методи управління поживними речовинами (наприклад, втрата поживних речовин у навколишньому середовищі через надмірне або неправильне внесення в ґрунт). А також методи з секвестрації вуглецю, зрошення, оранки та диверсифікації сільськогосподарських культур у рамках агровиробничих практик та використання відновлюваних джерел енергії в поєднанні з агровиробництвом – все це суттєво вплине на вуглецевий слід.
Багато з кліматично позитивних органічних та агроекологічних практик можна легко запровадити у звичайне агровиробництво без зменшення врожаю та збільшення витрат.
Наприклад, використання технологій мінімальної оранки або безорних та агролісомеліорація дозволяють не тільки оптимізувати систему сільськогосподарського виробництва, збільшити врожайність та зменшити витрати, але й компенсувати викиди вуглецю від інших процесів. Тож як порівнювати вплив на клімат органічної та звичайної їжі?
На вуглецевий слід впливає й поведінка споживачів.
Існує низка факторів, які можуть змінити вуглецевий слід споживаної їжі в залежності від споживчих звичок. Наприклад, кількість витраченої їжі та використана упаковка: більш поживна або дорога їжа купується в менших кількостях, тому втрачається рідше та менше, але для неї використовується більша кількість упаковки, оскільки вона упаковується в невеликі контейнери.
Дешеву їжу можна купувати в масових кількостях, зменшуючи упаковку, вона легко марнується, оскільки важче відстежувати терміни придатності. З іншого боку, дешеві продукти харчування залишають більше коштів споживачеві, щоб витратити на інші неблагополучні для клімату звички, наприклад, на придбання автомобілів, продуктів швидкої моди або перельоти літаком.
Основна ідея, яка першою спадає на думку, – додати ще одну метрику цінності для їжі, крім вартості та харчової цінності.
Якщо додати маркування, яке відображає реальні кліматичні витрати на їжу, споживач матиме змогу робити обґрунтований вибір своєї дієти з ціллю зменшення свого вуглецевого сліду. У поєднанні з адекватною політикою, що підтримує екологічно чисті методи виробництва, це може навіть змусити споживача сплачувати реальні екологічні витрати за їжу. Тобто, фермери, які використовують більш стійкі методи виробництва, отримуватимуть фінансову винагороду за свої зусилля, тоді як звичайні виробники будуть змушені самі нести всі витрати (як це передбачено в обговорюваний нині новій реформі загальної політики ЄС) та підвищувати ціни на свої продукти.
Багато дослідників в ЄС зараз працюють над розробкою таких систем підрахунку вуглецевого сліду для виробництва харчових продуктів.
Багато хто з них стверджує, що систему відстеження вуглецевого сліду слід поширити на всі звички споживачів, щоб відобразити загальний вплив споживача на клімат і дозволити йому вибирати з більшої кількості комбінацій варіантів, зберігаючи стійкі моделі споживання й водночас збалансованого харчування та переходу до кліматично нейтральної економіки до 2050 року (ціль, яка вже задекларована ЄС та іншими країнами, включаючи Китай та Японію).
Ольга Ігнатенко, Інформаційний центр “Зелене досьє” для OrganicInfo.ua з BIOFACH 2021.