Часто доводиться чути, що органічні продукти харчування це ніщо інше, ніж просто маркетинговий хід. Але прихильники органічного сільського господарства не втомлюються доводити протилежне і наполягають, що органічне землеробство є системою сталого та дбайливого землекористування, яка не шкодить навколишньому середовищу. Цей критерій важливий і для споживачів, адже сільське господарство є одним із найбільших забруднювачів довкілля.
На останніх виставкових заходах в Німеччині було презентовано спільне дослідження кількох наукових установ. Висновки дослідження свідчать про переваги органічного сільського господарства над конвенційним в 58% порівнянь щодо впливу на навколишнє середовище та збереження ресурсів. В рамках дослідження було проаналізовано 528 наукових праць з 2 816 парами (органічне – конвенційне), проведено всебічний аналіз та оцінку наукових досліджень щодо переваг органічного сільського господарства над конвенційним в таких сферах: охорона водних ресурсів, родючість ґрунтів, біорізноманіття, захист клімату, адаптація до зміни клімату, ефективність використання ресурсів, добробут тварин. Ще в 28% порівнянь відмінностей не виявлено. Не виявлено, скажімо, чіткої картини щодо добробуту тварин, адже знайдено недостатньо досліджень у цій сфері. Система менеджменту в сфері органічного сільське господарство має переваги у 35% пар.
Із результатів дослідження щодо окремих факторів:
- Охорона водних ресурсів. Органічне сільське господарство демонструє високий потенціал для захисту підземних та поверхневих вод, що особливо стосується просочування нітратів і пестицидів. У середньому органічне землеробство в оцінених дослідженнях зменшує витрати азоту на 28%. Оцінка результатів досліджень показує, що в 71% вивчених пар органічне сільське господарство має явні переваги над конвенційним (щодо виділення азоту та пестицидів) та може бути рекомендовано, зокрема, для впровадження у водоохоронних зонах.
- Родючість ґрунтів. Оцінка наукової літератури з питань родючості ґрунтів показує явні переваги органічного сільського господарства, де чисельність і біомаса популяцій дощових черв’яків була на 78% і 94% вище. У 62% пар органічне землеробство у верхньому шарі ґрунту було пов’язане з меншим підкисленням (різниця в загальній кількості 0,4 одиниць рН). Беручи до уваги всі показники, 56% пар показали переваги органічного землеробства з точки зору родючості ґрунтів.
- Біорізноманіття. Позитивний вплив органічного сільського господарства на біорізноманіття можна чітко продемонструвати для досліджуваних видів груп. У середньому (медіана) кількість видів на орних землях, зайнятих під органічним виробництвом, була на 95% вищою, а також на 61% вище на полях насіннєвого фонду. Щодо польових птахів – кількість видів була на 35%, а чисельність на 24% більше при органічному землеробстві. На 23% і 26%, відповідно, ці значення були вищими для комах. Загалом, 86% (флора) і 49% (фауна) пар показали виразні переваги органічного землеробства.
- Захист клімату. Порівняння викидів парникових газів в умовах помірного клімату та на основі емпіричних вимірювань показують позитивний ефект від ведення органічного сільського господарства. У середньому, ґрунти, що використовуються під органічним землеробством, мають на 10% вищий вміст органічного вуглецю і більш високу щорічну швидкість поглинання вуглецю 256 кг С/га, а викиди закису азоту в середньому на 24% нижчі. Ці значення призводять до сукупного природоохоронного показника органічного землеробства на рівні 1082 кг еквіваленту CO2 на гектар на рік.
Для довідки:
Дослідження проведено за фінансування Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини (BMEL) в рамках Федеральної програми з органічного землеробства та інших форм сталого сільського господарства.
Всі відібрані дослідження, що брались до уваги, відповідають таким критеріям: (а) період публікації: січень 1990р. – березень 2018р.; (b) регіон: помірний клімат; (c) дизайн дослідження: принаймні одна органічна / конвенційна пара, і (d) мова: вивчення німецькою або англійською мовами.
Учасники проекту: Інститут Тюнена, Університет Касселя, Баварський державний науково-дослідний центр сільського господарства, Університет Юстус-Лібіх Гісен, Центр досліджень сільськогосподарських ландшафтів у Лейбніці, Технічний Універистет Мюнхена, Інститут органічного землеробства Тюнена та Центр прикладних досліджень і технологій при ХТВ Дрезден.
Підготовлено за інформацією Інституту Тюнена.