18–19 серпня 2025 року в Копенгагені, під час головування Данії в ЄС, відбувся Organic Summit 2025.
Саміт зібрав понад 400 учасників із 40 країн світу – політиків, науковців, фермерів, представників бізнесу та громадських організацій – аби обговорити майбутнє органічного виробництва та трансформацію продовольчих систем.
Копенгаген – органічна столиця Європи.
Тут понад 90% продуктів у громадському харчуванні є органічними. Данія демонструє найвищі показники в ЄС: частка органіки складає 12% ринку харчових продуктів, витрати на органічні продукти – 362 євро на душу населення (це найвищий рівень у ЄС та другий у світі після Швейцарії).
Ключовим результатом самміту стало ухвалення Хартії – «Food for All on a Healthy Planet».
Документ підтверджує амбіцію ЄС досягти 25% органічного виробництва до 2030 року та пропонує рішення для фермерства, індустрії й ринку.
До підписання Хартії приєдналися Інформаційний центр «Зелене досьє» та громадська спілка «Органічна ініціатива», підтримавши європейське бачення розвитку органічного сектору як основи сталих і здорових продовольчих систем.
Україну на саміті представляла делегація, до складу якої увійшли Олена Дейнеко, голова правління ГС «Органічна Ініціатива»; Катерина Шор, менеджерка проєктів Інформаційного центру «Зелене досьє», членкиня правління ГС «Органічна Ініціатива»; Ян Островський, СЕО та засновник компанії «Стодола»; Олена Стретович, СЕО компанії «Органік Мілк», членкиня ГС «Органічна Ініціатива»; Любов Михайлова, засновниця ProOrganica, членкиня ГС «Органічна Ініціатива».
Українські представники взяли участь у дискусіях «Resilience – the Backbone of Organic Agriculture» та «Organic Trade – How to Maintain and Develop Organic Trade in a Volatile World», де розповіли про виклики, що постали перед органічним сектором після початку повномасштабної війни, про досвід збереження бізнесу в цих умовах.
Ключові питання самміту
- Майбутнє Спільної аграрної політики (CAP) після 2027 року. Чи має підтримка надаватися «на гектар», чи за екосистемні послуги, чи у новому форматі? Дискусія активно триває всередині аграрного середовища. Зокрема, в межах The European Board on Agriculture and Food (EBAF), експертної групи, створеної Єврокомісією 24 січня 2025 року для пошуку відповідей на ці питання.
- Чи можливо досягти мети 25% органіки до 2030 року? Сектор визнає, що можливі затримки у виконанні плану, але прогнозує, що мета може бути досягнута до 2035 року. Водночас низка країн показує динамічний прогрес: Греція та Португалія вже наздоганяють Австрію за часткою органічних земель.
- Органіка як частина рішення глобальної продовольчої кризи. Дискусія точилася навколо того, які стратегії розвитку органічного ринку є найбільш ефективними та як вартість продуктів впливає на вибір споживачів. Багато учасників наголошували, що сектор має вийти за межі внутрішнього діалогу й більш активно комунікувати прямі переваги органіки для здоров’я людини, а не лише для довкілля та біорізноманіття.
- Public money for public goods. Цей меседж наполегливо повторювався протягом усього самміту: державні кошти повинні спрямовуватися на забезпечення суспільних благ, таких як здоров’я людей та екологічна безпека.
Водночас українські учасники звернули увагу, що дискусії здебільшого сфокусовані на внутрішніх викликах ЄС, хоча варто враховувати залежність європейського ринку від імпорту з третіх країн. Нагадаємо, що Україна посідає третє місце серед експортерів органічної продукції до ЄС.
Катерина Шор, Інформаційний центр «Зелене досьє», OrganicInfo.ua