Сьогодні в Мадриді стартує Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (COP25). Конференція мала відбутись у Бразилії, але нова влада, обрана наприкінці 2018 року, відмовилась від проведення заходу офіційно «за браком коштів». А через масові пожежі влітку цього року в лісах Амазонії, Бразилія взагалі опинилась в епіцентрі кліматичних скандалів.
Ліси Амазонії вважались «легенями планети», що виробляли 6-7% всього кисню в світі та втримували значні запаси води, але за цей рік темпи їх знищення значно виросли. Цьогорічні масові пожежі в лісах Амазонії екологи пов’язують, насамперед, з бажанням розчистити землі під ведення сільського господарства. Адже Бразилія є світовим лідером у виробництві продуктів харчування та посідає третє місце, після Китаю та США, за кількістю земель, зайнятих під сільськогосподарським виробництвом.
Як це стосується клімата? Сільське господарство є одним з найбільших забруднювачів довкілля – 24% світових викидів парникових газів припадає саме на сільське господарство та агровиробництво. Від 65 до 80% викидів закису азоту в світі припадає на використання азотних добрив на орних землях, які здебільшого використовуються для виробництва кормів та на утримання великої рогатої худоби. Окрім того, сільське господарство є найбільшим водокористувачем у світі.
Напередодні конференції з питань зміни клімату Європарламент оголосив надзвичайну кліматичну і екологічну ситуацію та закликав взяти на себе зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів на 55% до 2030 року.
Парникові газі – CO2 (вуглекислий газ), CH4 (метан) та N2O (закис азоту) утворюються внаслідок діяльності людини, впливають на посилення парникового ефекту та, як результат, підвищення температури. Всі вони, в меншій чи більшій кількості, утворюються також в результаті ведення сільського господарства. Та чи можливо досягти таких скорочень без зміни підходів до ведення сільського господарства?
Органічне сільськогосподарське виробництво має потенціал для того, щоб зменшити негативний вплив кліматичних змін шляхом зв’язування атмосферного вуглецю в ґрунті. У середньому, ґрунти, що використовуються під органічним землеробством, мають на 10% вищий вміст органічного вуглецю і більш високу щорічну швидкість його поглинання. Окрім того, в органічному виробництві, за даними досліджень Інституту Тюнена, викиди закису азоту в середньому на 24% нижчі в порівняння з традиційними сільськогосподарськими практиками. А за даними ФАО (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН) викиди CO2 в органічному сільському господарстві на 48-66% менші (з розрахунку на га) в порівнянні з традиційним. Органічне сільське господарство розглядається як механізм адаптації і як механізм зменшення впливу на зміну клімату. Окрім того, не слід забувати про важливу роль органічного сільського господарства у збереженні та відновленні ґрунтів.
Дедалі більше країн в світі переходить на органічне виробництво. Станом на кінець 2017 року площа земель, зайнятих під органічним сільським господарством, складала 69,8 мільйона гектарів, що на 20% більше в порівнянні з 2016 роком. Для прикладу, Німеччина, маючи 8,2% земель, зайнятих під органічним виробництвом, ставить за мету збільшення органічних площ до 20% до 2030 року, а також запроваджує екологічні премії за відновлення гумусу. Данія стимулює розвиток органічного виробництва через систему державних закупівель, зокрема, більше 90% продуктів харчування в соціальних закладах Копенгагена складають саме органічні продукти.
Що ж в Україні? Не дивлячись на те, що Україна входить в топ-20 країн за кількістю земель, що зайняті під органічним виробництвом, ця кількість складає в сукупному об’ємі менше 1% від кількості орних земель. А Україна є одним із лідерів по кількості розораних земель в світі. І володіючи третиною запасів світових чорноземів, маємо близько 50% деградованих земель. Зміна клімату, як результат життєдіяльності людини, вже впливає і на Україну через аномальні збільшення температур. За даними Гідрометцентру України в 2019 році в 17 областях України, включно з північними, перевищені максимальні температурні показники за всю історію спостережень. Ще в 6 областях – температура досягла раніше зафіксованих максимумів, причому в більше, ніж половині областей температурна позначка цьогоріч перетнула 40-градусну межу. Окрім того, оцінка зволоженості територій показує, що тільки 5 західних областей мають достатній або надмірний (регіон Карпат) рівень вологості, всі інші області України вже потерпають від нестачі водних ресурсів.
Україна взялась за розробку Стратегії запобігання та адаптації до зміни клімату сільського, лісового, мисливського і рибного господарств України на період до 2030 року , де значна увага приділяється веденню сталого сільського господарства та, зокрема, методам органічного виробництва. Сподіваємось, що Україні вистачить політичної волі для ухвалення необхідних документів та їх впровадження.
Для довідки
Рамкова конвенція ООН зі зміни клімату (англ. United Nations Framework Convention on Climate Change, UNFCCC) — міжнародний екологічний договір, мета якого полягає в стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на клімат Землі. Конвенція була прийнята 9 травня 1992 та вступила в силу 21 березня 1994. Україна є її підписантом з 11 червня 1992 року. Станом на березень 2014 року до Конвенції приєдналися 196 учасників.
У 1997 році був укладений Кіотський протокол – зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів. Протокол зобов’язує розвинуті країни та країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів у 2008–2012 роках до рівня 1990 року.
В 2015 році була підписана Паризька угода щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 р. Угода набрала чинності 4 листопада 2016 року. Мета Угоди – утримання зростання середньої світової температури на рівні значно нижче +2 °C від доіндустріальних рівнів та спрямування зусиль на обмеження зростання температури до +1,5 °C від доіндустріальних рівнів, оскільки це значно зменшить ризики зміни клімату та впливи на них.
Органічне сільське господарство – виробнича система, що підтримує здоров’я ґрунтів, екосистем і людей. Вона залежить від екологічних процесів, біологічної різноманітності та природніх циклів, характерних для місцевих умов, при цьому уникається використання шкідливих ресурсів, які викликають несприятливі наслідки. Органічне сільське господарство поєднує в собі традиції, нововведення та науку з метою покращення стану навколишнього середовища та сприяння розвитку справедливих взаємовідносин і належного рівня життя для всього вищезазначеного (за визначенням Міжнародної федерації рухів органічного сільського господарства (IFOAM)).
Катерина Шор, OrganicInfo