31

Найпопулярніші міфи про новий «органічний» закон

  1. Власний закон Україні не потрібен, треба було напряму застосувати законодавство ЄС
Україна не є членом ЄС, то законодавчі акти ЄС не можуть автоматично застосовуватись в Україні і мають бути не просто перекладені українською мовою, а адаптовані з врахуванням вже чинного законодавства в суміжних сферах. Новий органічний закон України та підзаконні акти до нього сформовані саме таким чином і максимально адаптовані до Регламентів ЄС. Якщо порівняти правила органічного виробництва ЄС та України, то можна в цьому переконатись (проект Постанови КМУ «Про затвердження порядку (детальних правил) органічного виробництва та обігу органічної продукції» можна знайти на сайті Мінагрополітики).
Ухвалення національного органічного законодавства та контроль за його дотриманням є першим кроком до взаємовизнання стандартів між ЄС та Україною. Таким шляхом йдуть всі цивілізовані країни: є договір про взаємовизнання стандартів між Швейцарією та ЄС, при цьому в Швейцарії є власні стандарти, подібний договір діє між ЄС та США, США та Канадою. При цьому в кожній країні діють власні національні правила та стандарти, і діяльність операторів органічного виробництва та обігу органічної продукції контролюється відповідними уповноваженими органами цих країн.
  1. Органи сертифікації та оператори органічного руху, що працюють зараз на території України знаходяться поза законом
На даний час в Україні функціонує 17 органів іноземної сертифікаціїта близько 500 виробників органічної продукції, сертифікованих ними. Тут дійсно ситуація є унікальною – ринок є, регулювання немає. Перед авторами закону стояло майже неможливе завдання: поширити дію нового закону на всіх, хто вже працює на українському ринку.
Законом передбачено перехідні положення, як раз для того, щоб іноземні органи сертифікації були включені до відповідних реєстрів за спрощеною процедурою. Зокрема, такі органи сертифікації вносяться в Реєстр органів сертифікації та Перелік органів іноземної сертифікації за заявним принципом.
Виробники, які сертифіковані іноземними органами сертифікації, продовжують працювати за виданими органами сертифікатами. Вироблена продукція, у разі реалізації її в Україні, може маркуватися логотипом для органічної продукції тієї країни, згідно з стандартом якої було сертифіковано її виробництво. Тобто створюються всі умови для «м’якого» входження в законодавче поле України.
  1. Відтепер оператори, що здійснюють експорт органічної продукції, будуть змушені проходити подвійну сертифікацію
Виробник/експортер, що буде здійснювати тільки експорт органічної продукції, відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України, не повинен проходити додаткову сертифікацію за українським органічним стандартами стандартом. Він продовжить працювати як і раніше, тільки його орган іноземної сертифікації буде має бути внесений в Перелік органів іноземної сертифікації, що спростить процедуру контролю з боку України і допоможе в боротьбі з контрафактною органічною продукцією з України.
  1. Закон та підзаконні акти розроблені без залучення спеціалістів
Закон, як і підзаконні акти, розроблялись спеціалістами Мінагрополітики із залученням фахівців з інших ЦОВВ, громадських та галузевих організацій, органів сертифікації, проектів міжнародної технічної допомоги, експертів з юридичних питань та органічних виробників. При Мінагрополітики працює постійно діюча робоча група з розвитку органічного виробництва, зі складом можна ознайомитись на сайті Мінагрополітики, де також публікуються усі розроблені нормативно-правові акти з метою їх громадського обговорення.
  1. Всі «еко» магазини повинні змінити назву
Наразі, «органічний» закон регулює тільки виробництво, обіг та маркування органічних харчових продуктів та кормів. Сфера дії цього закону не поширюється на виробництво та обіг продукції, призначеної для власного споживання, парфумерно-косметичної продукції та лікарських засобів, а також не регулює назви магазинів, вивіски тощо.
Але всі магазини, незалежно від їх назви, повинні попіклуватись про наявність у них сертифікатів, що підтверджують органічне походження харчових продуктів, що розміщені на їх поличках, або перемаркувати чи вилучити продукцію з обігу.