31

Етапи розвитку органічного руху в світі

У 2014 році BioFach виповнилося 25 років. BioFach – це провідна світова виставка органічних продуктів, яка щороку проходить в м.Нюрнберг (Німеччина). Загалом виставку (12-15 лютого 2014 р.) відвідали близько 42 тис. осіб з 135 країн. У виставках «БіоФах» та «Віванесс», які традиційно проводяться разом, взяли участь 2236 експонентів, що представляють харчову та косметичну галузі з 76 країн світу. В 2014 році перший український павільйон представлений на виставці BioFach.

У 2012 році між Європейським Союзом та США було підписано договір про об’єднання зусиль, націлених на стимулювання розвитку органічного виробництва, захисту органічних стандартів та полегшення процедури імпорту/експорту органічної продукції. Згідно з регулюванням, яке вступило в силу з 1 червня 2012 року, ЄС і США визнають рівнозначними Стандарти ЄС з органічного виробництва та Національну програму НОП США. Відтак, продукція, яка була сертифікована як органічна в країнах ЄС чи в США, може бути продана з цим статусом в обох регіонах без проходження додаткової сертифікації, щоправда з деякими винятками.

2010 – з 1 липня 2010 року так званий «євролисток» (зірковий листочок на зеленому тлі, органічний логотип, затверджений в Європейському Союзістав офіційною позначкою органічних продуктів у ЄС. Автором логотипу став студент із Німеччини в результаті відкритого конкурсу, що проводився Європейською Комісією протягом майже року.

2002 – за поданням Міністерства сільського господарства у США було прийнято загальні правила сертифікації органічної продукції National Organic Program (NOP). До 2002 року кожен штат в країні мав своє власне законодавство, що стосувалося виробництва органічної продукції та його реалізації. Загальні правила сертифікації органічної продукції були запроваджені з метою забезпечення її відповідності єдиним стандартам.

2000 – були затверджені японські сільськогосподарські стандарти (JAS) – національні стандарти Японії, відповідно до яких проводиться сертифікація для виробників, які орієнтуються на органічний японський ринок. JAS стандарти першочергово були прийняті для органічних рослин і органічних перероблених продуктів харчування рослинного походження. Органічна система JAS отримала подальший розвиток з додаванням стандартів JAS для органічних продуктів тваринництва, органічних перероблених продуктів харчування тваринного походження і органічних кормів який набув чинності в листопаді 2005 року.

1998 р. на базі демонстраційної ферми при Айовському університеті було розпочато довготривалий університетський експеримент. Система органічного землеробства здатна забезпечити не менші врожаї та набагато вищий економічний результат, ніж кукурудзяно-соєва конвенційна сівозміна, – такого висновку дійшли вчені Айовського державного університету (США), підбивши підсумки 13-річного порівняльного агроекологічного дослідного експерименту.

1991 – з’явилася постанова ЄС про органічне виробництво (Постанова ЄС 2092/91). З 2007 року в Європейському Союзі державне регулювання в сфері органічної продукції здійснюється за допомогою Директиви ЄС №834/2007, яка, зокрема, визначає загальні рамки і принципи органічного сільського господарства, вимоги до процесу виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки та виготовлення харчових продуктів, ознаки і маркування органічної продукції; систему інспекції/контролю органічної продукції, в тому числі при її імпорті в країни ЄС. Діє на території усіх країн ЄС. Зазначимо, що сертифікація органічної продукції в Україні найчастіше проводиться саме у відповідності до цього стандарту.

1981 – із заснуванням Об’єднання Швейцарських Організацій Органічного Сільського Господарства (Біо Свісс (Bio Suisse)) розпочалася сучасна ера органічного сільського господарства. В цей же рік були розроблені перші загальноприйняті методи ведення органічного сільського господарства у Швейцарії.

1980 – IFOAM сформулювала перші «Базові стандарти IFOAM щодо органічного виробництва і переробки», які постійно вдосконалюються та широко визнані в світі. На сьогодні IFOAM має власну програму добровільної міжнародної акредитації організацій, які займаються органічною сертифікацією. Акредитація, що побудована на базових стандартах IFOAM, проводиться міжнародним органом акредитації IOAS, заснованим Федерацією.

1980-і – сільськогосподарські та споживчі групи у всьому світі почали серйозно тиснути на державні органи влади для запровадження системи державного регулювання органічної продукції з метою забезпечення стандартів виробництва. Це призвело до появи у багатьох країнах національних законодавств та стандартів сертифікації, які діють з 1990-х років і до теперішнього часу. На сьогоднішній день найбільше аспектів органічного землеробства регулюється урядами США та ЄС.

У 1973 р. у Швейцарії було сформовано дослідний інститут органічного сільського господарства (FiBL) з метою наукового обґрунтування досліджень, зроблених піонерами органічного сільського господарства. FiBL – це один з провідних світових науково-дослідних та інформаційних центрів для органічного сільського господарства. Характерною рисою роботи інституту є забезпечення тісних зв’язків між різними областями досліджень і швидка передача знань від наукових досліджень до консультативної роботи та сільськогосподарської практики.

1972 – у Версалі (Франція) заснована одна з найбільших та найвагоміших в світі організацій – Міжнародна Федерація Органічного Руху (IFOAM), яка на даний момент об'єднує близько 800 організацій зі 120 країн світу. Основним завданням, яке поставила перед собою організація, стало поширення інформації про принципи та практику ведення органічного сільського господарства через національні та мовні кордони.

Середина 1900-х – початок активного розвитку органічного руху і заснування ряду громадських організацій для контролю за виробниками органічних продуктів харчування.

1943 – вийшла книга „Сільськогосподарський Заповіт” (An Agricultural Testament), де британський ботанік сер Альберт Ховард описав концепцію, як він її назвав, „Закон Повернення”, який пізніше і став визначати органічне сільське господарство. У 1905-1924 рр., будучи радником з сільського господарства в Індії, сер Ховард переконався, що натуральні методи господарювання Індії мають перевагу над методами, які пропонувала тогочасна наука про сільське господарство. Сер Ховард вважається батьком органічного сільського господарства, адже, він став першим, хто використовував наукові знання для обґрунтування переваг органічного землеробства.

1943 р. Єва Бальфур у книзі „Жива земля” опублікувала результати досліджень, в якій порівнювала результати господарювання органічним та традиційним методами. Книга була написана за результатами дослідження, яке ініціювала леді Єва Бальфур у 1939. Експеримент проводився поблизу містечка Хафлі (графство Суффолк, Велика Британія). На двох сусідніх фермах були задіяні два протилежні напрямки – органічне та конвенційне виробництво – результати діяльності яких ретельно відслідковували, перевіряли та порівнювали. Це було першим подібним експериментом. Експеримент та вихід у світ книги стали поштовхом до створення у Великій Британії компанії Soil Association, пропагандистської групи органічного руху.

Влітку 1924 – Рудольф Штайнер в м. Koberwitz (в даний час Kobierzyce, Польща) представив те, що згодом було названопершим курсом органічного сільського господарства. Цей курс було проведено для групи, що складалася з більше як ста фермерів. Лекції німця Рудольфа Штайнера із біодинамічного сільського господарства були опубліковані у 1925 році. І хоча Штайнер був мотивований духовними та філософськими, а не науковими міркуваннями, його вчення про біодинамічне сільське господарство стало ранньою версією того, що тепер називають «органічним землеробством».

Кін. 1800-х - поч.1900-х років – у середовищі науковців біології ґрунту розпочалися розробки теорії про те, як нові досягнення в біологічній науці можуть бути використані в сільському господарстві в якості способу усунення побічних ефектів від використання штучних добрив та отрутохімікатів, зберігаючи при цьому високе виробництво.

12 тис. років тому – фактично бере свій початок органічне сільське господарство. І хоча на той момент не було ані такого терміну, ані відповідних знань, все ж, ведення сільського господарства відповідало основним принципам органічного землеробства: при вирощуванні культур не використовували ані хімічних пестицидів, ані штучних добрив, ані антибіотиків, гормонів, тощо…